Читайте также:

Написать мне письмо



УВАГА



Для тих, хто готує дисертації з історичних та філософських наук. Ваші дослідження можуть бути опубліковані у журналі

"Вісник Дніпропетровського університету.


Серія: Історія і філософія науки і техніки", що входить до переліку ВАК України.

Термін подачі матеріалів до наступного номеру - до 30 листопада 2012 року

Дивись далі
ВИМОГИ ДО КОМП’ЮТЕРНОГО ВАРІАНТА РУКОПИСУ

Объявление:



Городской семинар "История и философия науки и техники"

на тему:"ВЛАДИСЛАВ ЭДМУНДОВИЧ ДЗЕРЖИНСКИЙ. НЕИЗВЕСТНЫЕ ФАКТЫ О ЖИЗНИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УКРАИНЕ И ПОЛЬШЕ."

докладчик:Савчук В.С.

состоится 16 мая 2012 г.(среда) в 16.00 в Национальном центре аэрокосмического образования молодежи Украины, ауд.29
Приглашаются все желающие!

Вестник ДНУ "История и философия науки и техники"

Отзывы на публикации

Новости


Рейтинг@Mail.ru

УДК 001 (09) + 51 (09) + 531.534 (09)
Н.М. Кушлакова, В.С. Савчук

Західнодонбаський інститут економіки і права, Дніпропетровський національний університет


СТАТУТ ХАРКІВСЬКОГО МАТЕМАТИЧНОГО ТОВАРИСТВА: ДИНАМІКА ЗМІН ТА ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗІ СТАТУТАМИ ІНШИХ МАТЕМАТИЧНИХ ТОВАРИСТВ




Розглянуті основні положення статутів Харківського математичного товариства до 1917 р., їх зміни у нових умовах діяльності. Проведено порівняльний аналіз статутів Московського, Харківського та Единбурзького математичних товариств. З’ясовані їх характерні риси та особливості.

Вивчаючи розвиток науки взагалі та природознавства зокрема, в Російській імперії 60-их років ХІХ ст. слід звернути увагу на формування та діяльність наукових товариств, які створювались, більшим чином, при університетах. Значну роль в процесі організації товариств відіграв Статут 1863 року, який набагато спрощував процедуру реєстрації та відкриття, надаючи право затвердження статутів наукових товариств міністру народної освіти. Але відсутність єдиних загальнодержавних вимог стосовно створення, реєстрації та діяльності наукових товариств і суспільних об’єднань створювала деякі проблеми. Тому з метою упорядкування процесу організації таких об’єднань і контролю за їх діяльністю постійно виходили різноманітні додаткові інструкції та циркуляри міністерств. Така пильна увага з боку держави до статутів пояснюється тим, що вони були основоположними документами, що встановлювали відповідні вимоги до організаційної діяльності наукових товариств. За таких обставин статути товариств, створених наприкінці ХІХ століття, мали деякі відмінності, навіть статути окремих однакових товариств, зокрема математичних. Поряд з загальними єдиними установками в статутах спостерігаються специфічні положення, обумовлені науковими уподобаннями та завданнями, регіональними особливостями та потребами.
В роботах вітчизняних вчених. [1,3,5,7,8,9,10,17] встановлено законодавчі актів щодо діяльності суспільно-наукових об’єднань, зроблено аналіз існуючих статутів і їх змін, що відбувались в залежності від суспільно-політичних умов, які складались в державі чи окремо взятому регіоні.
Метою даної роботи є порівняльний аналіз статутів математичних товариств вітчизняних і зарубіжних на прикладі ХМТ (1879 р.), Московського математичного товариства (1867 р.) та Единбурзького математичного товариства (1883 р.).
Московське математичне товариство (ММТ) було створено при Московському учбовому окрузі та розпочало свою діяльність в 1864 р. (протокол першого засідання від 27.09.1864 р.). В роботі М.І. Кованцова та О.А. Січкаря звернено увагу на той факт, що “Офіційне визнання Московське математичне товариство отримало 28 січня 1867 р., після виходу з друку І тому “Математического сборника” (октябрь 1866 г.)” [18, с. 295]. В Російській імперії ХІХ – ХХ ст. існував єдиний критерій, за яким розпочинався відлік життєдіяльності будь-яких суспільних і наукових об’єднань – це дата затвердження статуту. Виключення становили лише товариства чи інші об’єднання, які було створено при форс мажорних обставинах. Як приклад можна привести Катеринославські жіночі курси, статут яких не було затверджено . Тому ми вважаємо, що дату виходу з друку І тому журналу ММТ не можна вважати офіційною датою відкриття та визнання товариства. Такою датою може бути лише день затвердження Статуту, а саме 28.01.1867 р. після затвердження міністром народної освіти графом Д. Толстим.
З резолюції до Статуту зрозуміла процедура проходження реєстрації товариства:
1). Статут подається міністру народної освіти для розгляду в Комітеті міністрів (виписки з журналів Комітету від 10-го і 24-го січня);
2). положення комітету повідомляється імператору з посиланням на виписки;
3). рішення імператора передається міністру народної освіти (в нашому випадку “затвердити Статут Товариства”).
Це було перше товариство, що зареєстровано як суто математичне, яке спочатку мало на меті лише взаємне сприяння в заняттях математичними науками. Але через три роки своєї життєдіяльності товариство ставить перед собою більш важливу мету: “сприяти розвиткові математичних наук в Росії” ( §1 Статуту ММТ) [13, с. 1].
Статут ММТ містить 21 параграф, в яких регламентовано також членство (§2), структуру товариства (§3), порядок обрання членів (§4), порядок обрання президента, віце-президента, секретаря та їх обов’язки (§§ 6-9), кошти товариства (§11, §21), формування бібліотеки (§12), проведення засідань, підготовка доповідей (§14-§16, §18), видавнича діяльність (§17, §§19, 20) [13].
В 1879 році при Імператорському Харківському університеті було створено друге в Російській імперії математичне товариство (Харківське математичне товариство), статут якого розробили проф. В.Г. Імшенецьким і проф. Д.М. Деларю. Статут ХМТ, затверджений міністром народної освіти 28.04.1879 р., було обговорено і затверджено також на засіданні ради Харківського університету 31.05.1879 р., а копію передано у фізико-математичний факультет. Мета створення товариства – “сприяння розробці як суто наукових, так і педагогічних питань з галузі математичних наук” ( §1 Статуту ХМТ) [14, с. 1].
Перший статут містив 10 параграфів для регламентації діяльності створеного наукового об’єднання: членство (§2), участь в роботі засідань (§3), процедура обрання та склад розпорядчого комітету (§4), періодичність проведення засідань і порядок денний (§§5-6), підготовка та подання доповідей (§§7-8), кошти товариства (§9), процедура внесення змін до статуту (§10) [14]. Структура будь-якого товариства, його особливості визначались статутом. Причому передбачалось досить суворе дотримання всіх положень статуту, а будь-які порушення або відхилення вимагали внесення змін чи затвердження нової редакції статуту.
З розширенням взаємовідносин і творчих зв’язків ХМТ з різноманітними науковими товариствами та установами деякі параграфи Статуту почали гальмувати розвиток і діяльність ХМТ. Тому виникла нагальна потреба внесення змін в діючий статут. Розпорядчий комітет товариства, до складу якого входили голова проф. К. А. Андрєєв, товариші голови проф. М.А. Тихомандрицький і проф. В.Л. Кирпичов, секретар А.П. Грузинцев, розробили новий проект Статуту і подали його на затвердження міністру народної освіти. Новий Статут було підписано 9.10.1887 р., він містив 15 параграфів: мета діяльності (§1), структура товариства (§2), процедура обрання та членство (§§3-6), склад, порядок обрання та обов’язки членів розпорядчого комітету (§§7-9), періодичність проведення засідань та порядок денний (§§10-12), кошти та їх використання (§13), юридичні атрибути товариства (§14), процедура внесення змін до статуту (§15) [15]. Як бачимо, статути різнились не лише кількістю параграфів, було внесено суттєві зміни в деякі параграфи. Найбільш вагома відмінність другого Статуту полягає в зміні структури самого товариства: за першим статутом – це розпорядчий комітет і дійсні члени, а за другим - розпорядчий комітет, дійсні члени, члени-кореспонденти та почесні члени. Завдяки таким змінам члени товариства отримали можливість розширення географії складу членів товариства і поліпшення наукової цінності праць, які доповідались в засіданнях ХМТ і друкувались на сторінках “Сообщений Харьковского математического общества”.
Крім того було детально обговорено процедуру обрання членів розпорядчого комітету, тому що значно підвищилась їх відповідальність і розширились обов’язки. Так, за §5 Статуту 1879 р. “голова...відкриває та закриває засідання, спостерігає за дотриманням Статуту. Протоколи цих засідань ведуться секретарем” [14, с. 2]. А в §9 Статуту 1887 р. затверджено наступне “На розпорядчому комітеті лежить обов’язок керувати справами товариства, встановлювати стосунки з іншими науковими товариствами та установами, завідувати бібліотекою товариства та виданням його праць. При цьому голова спостерігає за виконанням статуту товариства та робить розпорядження стосовно друку його видань, а секретар веде листування та завідує касою товариства ” [15, с. 3]. З аналізу протоколів засідань ХМТ і складу його членів маємо пояснення таких змін. Порівнюючи 1879 і 1887 рр. бачимо, що кількість дійсних членів збільшилась майже вдвічі (43 проти 23), а загальна кількість членів змінилась більше, ніж вдвічі (58 проти 27), внаслідок обміну видання товариства на видання інших установ (близько 40 установ на кінець 1887 р.), виписки на власні кошти товариства періодичних видань (два журнали - “Bulletin Astronomique” і “Acta Mathematica”), а також внаслідок дарування товариству книг і брошюр від окремих російських та іноземних осіб, утворилась бібліотека, для завідування якою обирався бібліотекар.
Стосовно коштів товариства також були внесені зміни в другий статут: окремих грошових внесків від членів товариства, як і в попередньому статуті, не вимагалось, але, внаслідок вищеозначених причин, “матеріальні кошти можуть складатись: а) з добровільних пожертвувань як самих членів, так і сторонніх осіб, б) з сум, одержаних від продажу видань товариства, та в) з субсидії університету” [15, с. 4]. Субсидія університету використовувалась лише для видавничої діяльності, всі ж останні кошти в основному на поповнення бібліотеки та дрібні господарські потреби.
З розширенням діяльності ХМТ і ростом його популярності з’явилась потреба мати офіційні атрибути товариства – печатку та бланки з надписом “Харківське математичне товариство”, що також зафіксовано в §11 Статуту 1887 року.
ХМТ та ММТ були першими товариствами, що почали діяти як суто математичні на тенетах Російської імперії, тому процедура реєстрації для них проходила майже однаково. Порівнюючи Статути, можна побачити деякі суттєві відмінності, які впливали на подальшу діяльність товариств. Так, в Статуті ММТ від самого початку затверджено структуру товариства (дійсні члени та члени-кореспонденти), обов’язки президента, віце-президента та секретаря, закладено гарантію створення каси (“§11. Кошти, як для створення та поповнення бібліотеки, так і для видання праць товариства складаються: 1) з обов’язкових щорічних внесків дійсних членів по 5 крб.; 2) з доходів від продажу видань товариства та 3) з добровільних пожертвувань”) та бібліотеки (“§12. Всі члени товариства зобов’язані надавати для бібліотеки по одному екземпляру своїх друкованих творів”, і в §14”...реферати є власністю товариства...”) товариства. Відсутність аналогічних пунктів в Статуті ХМТ 1879 р. гальмувала розвиток товариства, обмежувала можливості співпраці. Саме тому було затверджено новий Статут ХМТ, в якому враховано всі потреби товариства та вимоги часу. Як бачимо, Статут ММТ і другий Статут ХМТ (1887 р.) мають багато спільних параграфів. Слід відмітити, що ХМТ знадобилося 8 років, щоб напрацювати досвід і внести зміни в діючий статут, хоча зразок такого документу вже було напрацьовано в ММТ. Очевидно, що на момент створення ХМТ зв’язки між науковими установами (університетами) з приводу наукових об’єднань не існували. Спілкування та співпраця між товариствами розпочались в 1882 році, про що знаходимо свідчення у звіті ХМТ за 1882-1883 рр., хоча обмін виданнями з московським університетом було започатковано ще в 1880 р. (протокол засідання ХМТ від 28.11.1880 р.).
Серед відмінностей статутів звертає на себе увагу в першу чергу принцип формування каси товариства. Обов’язковий щорічний внесок (5 крб.) в ММТ гарантував поповнення каси товариства, але не кожна особа, що мала бажання прийняти участь в роботі товариства, могла собі дозволити такі грошові витрати. Це пояснюється, можливо тим, що ММТ розпочинало свою діяльність самостійно, без будь-якої фінансової підтримки, тому і вимоги до членства були більш жорсткими. ХМТ ж було створено при Харківському університеті, що гарантувало підтримку в видавничій діяльності. Тому від членів товариства не вимагалось обов’язкових грошових внесків, а лише передбачались добровільні пожертвування.
З перших років свого існування ХМТ розпочало активну роботу по встановленню зв’язків з науковими товариствами та установами для подальшої співпраці та обміну літературою. Діяльність його незабаром отримала міжнародне визнання. Серед наукових товариств, з якими ХМТ підтримувало наукові стосунки через обмін виданнями було Единбурзьке математичне товариство, про що в протоколі товариства від 2.05.1897 р. знаходимо підтвердження “отримано лист від Единбурзького математичного товариства зі згодою на обмін виданнями” [16].
В процесі наукового дослідження ми вважали за необхідне знайти статут одного з зарубіжних наукових товариств, які співпрацювали з ХМТ, для проведення порівняльного аналізу процедури реєстрації та правової бази організації діяльності таких наукових об’єднань як товариства. Нам вдалося за допомогою мережі Internet налагодити листування з Единбурзьким математичним товариством (ЕМТ). Співробітник школи математики при Единбурзькому університеті Тоні Гілберт з прихильністю відгукнувся на наші проблеми і повідомив, що ЕМТ вело облік своєї діяльності в книгах протоколів (Minute Book), які зараз зберігаються в архівах їх відділу. Найбільш цінний документ – це рукописний варіант попередніх засідань, а також затверджена в першому засіданні конституція (статут) товариства. З цих документів Т. Гілберт зробив копії і надіслав нам. Попередні збори ЕМТ проходили 2.02.1883 р., на яких було прийнято декілька важливих положень:
1). Товариство – не э новим знову створеним товариством, а розпочинає діяльність як відновлене філософо-математичне, яке активно працювало в 1836-1839 рр., а в 1850 р. припинило своє існування, залишивши після себе бібліотеку, деякий фрагментарний апарат і виборчу урну.
2). Товариство має назву Единбурзьке математичне товариство та має на меті взаємне удосконалення його членів в математичних науках.
3). Визначено структуру товариства: почесні та дійсні члени.
4). Керівники товариства (комітет): президент, віце-президент, секретар і скарбник, а також чотири додаткових члена комітету, які обираються щорічно.
5). Одноголосно обрано Комітет і трьох почесних членів.
6). Комітетові товариства доручено розробити Конституцію ЕМТ і оголосити її на перших зборах, що відбудуться 9.03.1883 р.
Після обговорення одноголосно було прийнято Статут ЕМТ, в якому містилось 13 параграфів, які складали організаційно-правову основу діяльності: структура ЕМТ(§1), кошти товариства, що складались з обов’язкових членських внесків у розмірі 5 шилінгів щорічно (§2), процедура обрання членів товариства та вимоги до кандидатів в почесні члени (§§3-5), режим проведення зборів ЕМТ (§6), процедура обрання Комітету, обов’язки його членів і режим роботи (§§7-11, 13).
Як бачимо, основні положення статутів трьох товариств (ХМТ, ММТ, ЕМТ) майже однакові – мета, структура, кошти, режим роботи товариства, керівництво та його обов’язки. До відмінностей Конституції ЕМТ, в першу чергу, слід віднести відсутність параграфів, які регламентують видавничу діяльність товариства, наявність в структурі товариства лише дійсних і почесних членів, в складі Комітету – щорічно обраних чотирьох додаткових членів і скарбника, який відповідав за збір, зберігання та облік коштів товариства, в вітчизняних товариствах цією справою завідував секретар.
Стосовно видавничої діяльності ЕМТ можна зауважити лише те, що протоколи засідань (Minute Book) велись секретарем і потім не друкувались, рукописи доповідей, зроблених в засіданнях, становили власність товариства і також не видавались.
Отже, підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що математичні товариства, які виникли та діяли в рамках одного історичного періоду (кінець ХІХ ст.) мали багато спільних рис, на які не впливали такі фактори як географічне положення чи соціально-політичні умови окремої держави:
- природознавчі науки почали активно розвиватись, а вчені різних країн світу відчували потребу в предметному спілкуванні, в обміні думками та науковими досягненнями. Тому товариства створювались за ініціативою окремих осіб або груп вчених;
- цілі та завдання, що ставили перед собою наукові об'єднання, були близькими за змістом і спрямуванням;
- процедура створення та відкриття також має спільні риси, однак слід відмітити, що на Заході вона носила більш демократичний характер, бо не вимагалось затвердження Конституції в міністерствах чи відомствах;
- структура, склад, режим роботи товариств мали незначні відмінності вже вказані вище.

Бібліографічні посилання

1. Извлечение из протоколов заседаний ХМО // Сообщения Харьковского математического общества за 1888 – 1915 годы
2. Іванців В.В. Товариство дослідників природи та його роль у вивченні природи регіону // Наука та наукознавство. – 2000. – № 1-2. – С. 124-129.
3. Кованцов Н.И., Сичкарь О.А. Математика в Московском университете. Московское математическое общество. / История отечественной математики. Т.2. - К.,1967. - С. 294 - 302.
4. Колосовська Н.Д. Миколаївське товариство аматорів природи: організація та напрямки діяльності (1908-1917) // Наукові праці Миколаївської філії Національного університету “Києво-Могилянська Академія”. Секція “Історичні науки”. – Миколаїв, 1999. – Т.4. – С.3-22.
5. Отчет о деятельности Харьковского Математического Общества // Собщения Харьковского Математического Общества за 1888-1917 гг.
6. Пилипчук О.Я. Київське Товариство дослідників природи та його внесок у розвиток ембріологічної науки. – К.: КДПУ, 1991. – 100 с.
7. Протоколы ХМО // Собщения Харьковского Математического Общества за 1879-1887 гг.
8. Пшеборский А. П. Математическое общество при Харьковском университете. – Харьков: ХУ, 1911.
9. Савчук В. С. Природничонаукові товариства Півдня Російської імперії: друга половина ХІХ - початок ХХ ст. – Дніпропетровськ,1994.
10. Соболева Е. В. Организация науки в пореформенной России. – Л., 1983. – С.142-160.
11. Степанский А. Д. История научных учреждений и организаций дореволюционной России. – М., 1987.
12. Степанский А. Д. Общественные организации России на рубеже ХІХ - ХХ в.в. – М.,1980.
13. Устав Московського математического общества. // Математический сборник. –1867. – Т.2 – Вып. 1. – С. 1-4.
14. Устав Харьковского математического общества. – Х.,1879. – 3 с.
15. Устав Харьковского математического общества. – Х.,1887. – 4 с.
16. Черненко К.О. Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы: структура и деятельность // Общества естествоиспытателей при университетах дореволюционной России: К 25- летию начала деятельности: Ленинград, 1990. – С. 33-34.

Надійшла до редколегії 3.04. 2006 р.
© 2009-2014 Савчук Варфоломей Степанович, все права соблюдены.Разработка сайта Студия Profit